Публікація в районній газеті від 13 березня 2009 року

Судові тяжби щодо орендування земельних паїв

Про те, що між АФГ «Арніка» з одного боку і СТОВ «Хлібороб» з іншого боку виник конфлікт щодо користування земельними па­ями, вже писалося на сторінках нашої газети. І ось нарешті у цій затяжній справі поставлено судову крапку.

Дещо з історії

Свого часу (наприкінці 1999 року) КСП ім. Енгельса було реформова­не у СТОВ «Хлібороб», засновника­ми якого виступили кілька працівни­ків цього підприємства. Але восени 2003 р. сільгосппідприємство, не змінюючи своєї назви, потрапило у сферу впливу АФГ «Еліта» під керів­ництвом Леоніда Непийпи.

На початку 2007 року на «оренд­ному ринку» земель поряд з Решетилівкою, Колотіями, Слюсаря­ми з'явився новий «гравець» — фермерське господарство «Арні­ка». Бажання його очільників взя­ти в оренду землю і майно колиш­ніх членів «Хлібороба» впало на благодатний «грунт». Адже бага­тьом місцевим орендодавцям не зовсім подобалося, як господа­рюють у «Хліборобі». Надої на фермах далеко не найвищі в ра­йоні, урожаї - теж. Кукурудзу сі­ють до червня, а збирають аж до наступного травня. Та і якість на­туральної орендної плати не всіх влаштовувала. У частини орендодавців на той час закінчився термін дії договору оренди земельних паїв з «Хліборобом» і вони без проблем здали їх в оренду «Арніці».

Але набралося 49 землевласни­ків, з якими «Хлібороб» уклав до­говори оренди у жовтні-грудні 2003 року строком на 5 літ, тобто до кінця 2008 року, зареєстрував­ши їх, як тоді вимагало чинне за­конодавство, у Решетилівській се­лищній раді. Вище згадані дого­вори укладали на основі земель­них сертифікатів, згідно яких зем­левласникам надавалося право на віртуальну земельну ділянку, але землю в натурі не було виділе­но. Тим часом зусиллями «Арніки» для цих орендодавців були виготов­лені Державні акти про право при­ватної власності на землю. Ділянки виділили безпосередньо на місце­вості. Все це тягло за собою зміну орендних правовідносин. Адже од­на справа - земля, яка «висить у по­вітрі», і зовсім інша - конкретний зе­мельний наділ. От і уклали люди до­говори оренди з «Арнікою», зареєс­трували їх у районному відділі зе­мельного кадастру, як того вимагає чинне земельне законодавство.

Керівництво «Хлібороба» відмо­вилося віддавати землю «відступ­ників» «Арніці». І от тоді, у травні 2007 року, 49 власників земельних паїв пішли шукати правду у Решетилівському районному суді.

Суд та діло

Земельна справа виявилася не­простою, судові тяжби тягнулися з травня 2007 по листопад 2008 року і вилилися у 7 томів загальним об­сягом 1338 аркушів.

Бажаючі здати землю в оренду «Арніці» мотивували «зміну орієнта­ції» тим, що вони, отримавши Дер­жавні акти на землю, отримали пра­во здавати свої земельні паї будь-якому більш ефективному господа­рю. Окрім того, у договорах оренди, укладених ними з «Хліборобом», бу­ли відсутні істотні умови договору, зокрема, не вказувався фактичний розмір земельної ділянки та місце її розташування, не було зазначено виду орендної плати та відповідаль­ності за її несплату, не визначено сторону, яка несе відповідальність за ризик випадкового пошкодження чи знищення земельної ділянки.

            СТОВ «Хлібороб» у свою чергу по­дав зустрічний позов до суду, де ос­новними аргументами були такі: при переукладенні договорів орен­ди після зміни земельного сертифі­ката на Державний акт «Хлібороб» буцімто мав право «першої шлюб­ної ночі» з орендодавцями. Себто першочергове право на укладення нових договорів. Сторона вказувала  й на те, що не була вчасно попе­редженою про вручення власникам земельних паїв Державних актів. Крім того, за час орендних відносин ця сторона чітко дотримувалася умов договору оренди (з чим «непо­кірні» орендодавці, до речі, не пого­дилися під час судового засідання).

Вердикт

Під час вивчення цієї цивільної справи Решетилівський райсуд з подачі сторін, що сперечалися, взяв до уваги чимало законодавчих ак­тів, які іноді суперечать один одно­му. Це, зокрема, і Конституція, і Зе­мельний кодекс, і Закон про оренду, Перехідні положення, які стосують­ся введення у правову площину Зе­мельного кодексу України, окремі рішення Європейського суду щодо вирішення майнових питань.

         Врешті-решт суд встановив, що згідно діючого законодавства сер­тифікат про отримання земельної частки (паю) при видачі Державно­го акта на землю втрачає силу правовстановлюючого документа, а його власник набуває статусу влас­ника конкретної земельної ділянки, а не умовної, як то було раніше. Першочергове право на укладення нового договору оренди дійсно має попередній орендар і орендода­вець має право переукладати з ним договір, але не зобов'язаний це робити, якщо віддав перевагу більш ефективному, на його думку, госпо­дарюючому орендареві. Чим і ско­ристалися орендодавці, здавши свої земельні ділянки АФГ «Арніка», а не СТОВ «Хлібороб».

Таким чином суд дійшов висновку, що у задоволенні зустрічного позо­ву «Хліборобу» необхідно відмовити, а позовні вимоги первинних позива­чів задовольнити (тобто задоволено бажання людей здати землю в орен­ду «Арніці»). Судові витрати поклас­ти на СТОВ «Хлібороб».

13 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського обласного Апеляцій­ного суду, розглянувши апеляційну скаргу СТОВ «Хлібороб», залишила рішення Решетилівського райсуду без змін. З вищезгаданої дати рі­шення вступило в законну силу.

Тепер «Арніка» зможе на закон­них правах орендувати паї 49-х ба­гатостраждальних землевласників. Правда, «Хлібороб» протягом 2-х місяців має право оскаржити рі­шення обласного Апеляційного су­ду у Верховному суді України (хоча який у цьому сенс, адже укладені наприкінці 2003 року п'ятирічні до­говори оренди землі вже з будь-якої точки зору втратили свою чин­ність...).

В.МИХАЙЛЕНКО. Решетилівський вісник 13 березня 2009 року