Публікація в районній газеті від 4 вересня 2009 року

Найуважніші читачі нашої газети, мабуть, помітили, що останнім часом у статистичних даних, які щотижня редакції надає райсуд, серед адміністративних справ, які доводить­ся розглядати в суді, найчастіше трапляють­ся ті, що стосуються виплати соціальної до­помоги дітям війни. З чим це пов'язано, ре­дакція поцікавилася у заступника голови Решетилівського районного суду Віталія МИКИТЕНКА.

—Віталію Михайловичу, скільки позовних
заяв від дітей війни розглянув цьогоріч рай­суд?

—За 7 місяців до нас звернулося 122 особи з позовними заявами до правління Пенсійного фонду України у Решетилівському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Станом на кінець липня 87 з низ розглянуто, 3 справи закриті, 8 заяв залишені без розгляду, решта — ще не розглянуті. До стягнення було пред'явлено суму 283692 грн., присуджено до стягнення 114881 грн.

—Якщо не помиляюся, у попередні роки
подібних справ вам не доводилося розгля­дати...

—   Дійсно,  раніше подібні адміністративні справи знаходилися у компетенції Полтавського окружного адміністративного суду. Але 25 грудня 2008 року Верховна Рада України внесла зміни до Кодексу адміністративного судочинства, згідно яких розгляд адміністративних справ що до соціальних виплат передано в компетенцію місцевих судів.

—У чому полягає суть позовів?

—У 2006 році почав діяти Закон України про них з державного бюджету.

Але при прийнятті Держбюджету на 2006 рік Верховна Рада вирішила, що виплата цієї пільги буде здійснюватися поетапно за підсумками виконання бюджету за перше півріччя. Та і в другому півріччі грошей для цього не виділили.

У Держбюджетах на 2007 та 2008 роки коштів на виплату вищезгаданої допомоги теж не передбачили. Це було оскаржено в Конституційному суді України, який у липні 2007 та в травні 2008 років визнав таке рішення Верховної Ради неконституційним. Проте діти війни очікуваних коштів так і не побачили. І почали звертатися в суди з позовами до Пенсійного фонду.

—   І що ж суд з цього приводу вирішує?

—      Як Полтавський окружний адміністративний суд до 2009 року, так і наш місцевий з початку 2009 року, приймали рішення на користь дітей війни. При цьому 2006Aий рік до уваги не брався. А що стосується 2007 та 2008 років, то
тут відлік виплат вичислявся з часу рішень у Харківському окружному Апеляційному адміністративному суді. Основною причиною оскарження є те, що у Пенсійному фонді не передбачено виплати таких пільг, а з Держбюджету кошти для цього не виділено.

Якщо Харківський суд приймає рішення на користь позивачів (такі рішення приймалися у попередні роки), то Пенсійний фонд подає касацію до Верховного Суду України.

—І чим же ця судова тяганина завершуєть­ся?

—Точно не скажу. Адже до цього часу повідомлень про те,  яке рішення  щодо  наших постанов у 2009 році виніс Харківський окружний Апеляційний суд, до нас не надходило. Що й не дивно, адже під його юрисдикцією знаходяться території Харківської, Полтавської, Сумської областей, де до місцевих судів «пачками» надходять позови від дітей війни. А треба ж детально розібратися з кожною апеляційною скаргою.

P.S. Точку зору Пенсійного фонду з даного питання подамо у ближчих номерах газети

Решетилівський вісник 4 вересня 2009 року