Публікація в районній газеті від 4 вересня 2009 року

І наївся, і попив й телефона прихопив

Жовтневе

У третій вечір нинішнього року Вікторія, студентка Полтавського національного технічного універ­ситету імені Кондратюка, у рідно­му селі Жовтневе разом з най­ближчими подругами вирішила відзначити свій 21-й день народ­ження. Чи точніше зустріти, адже вона з'явилася на світ 4 січня. Міс­цем проведення заходу вибрала кав'ярню «Наталі», що поряд із за­лізничним вокзалом. Там у той день проходила дискотека.

Зайняли столик, накрили його наїдками й напитками, веселили­ся, жартували, танцювали.

Одна з подруг у розпал дискоте­ки внесла пропозицію, щоб до їхньої дівочої компанії приєднали­ся двоє знайомих їй хлопців - Ан­дрій і Олексій. Іменинниця дала згоду й святкування продовжи­лося.

Після 24-ої години одна з подруг підійшла до ведучого дискотеки, щоб через мікрофон поздоровити винуватицю торжества. А та після поздоровлення теж прийшла до ведучого, щоб подякувати за ві­тання. Коли після купи індивіду­альних поздоровлень подруги по­вернулися до свого столика, одна 3        них запитала, чому, мовляв, по своєму «мобільнику» «відбиваєш» мої дзвінки...  Вікторія поглянула на стіл, де в поспіху залишила свій телефон «Нокія-70», який придба­ла минулого літа за півтори з га­ком тисячі гривень, і там його не
побачила. Здивувавшися, схопила телефон подруги і набрала свій
номер. У відповідь на кілька се­кунд почула музику, яка лунала по­
ряд, на дискотеці. Після цього її телефон зник із зони досяжності.

Про пропажу тричі повідомили по «дискотечному» мікрофону, по­говорили за столом за участю всіх учасників застілля. Але телефона ніхто не поспішав повертати...

Вікторія зателефонувала у рай­відділ міліції й повідомила про крадіжку. Черговий попросив приїхати у райвідділ й написати заяву. Що й було зроблено зранку 4 січня. Але в міліції пояснили, що
приймуть заяву лише тоді,  коли побачать документи на вкрадений
телефон. А оті папірці знаходили­ся в Полтаві, в студентському

гуртожитку. Отож заява про пропажу була зареєстрована лише 8 січня.
Після чого місцеві «пінкертони» взялися до роботи.

Слов'янськ

Приблизно у цей же день у місті Слов'янськ, що на Донеччині, теж збиралися поздоровляти іменин­ника. 7 січня, якраз на Різдво Христове, Ярославу виповнюва­лося 12 років. Сімейство Хомкіних вирішило скинутись усією роди­ною і подарувати імениннику мо­більного телефона. Назбиравши 900 гривень, думали, де отой за­сіб зв'язку придбати. Рідний брат Ярославового батька повідомив, що телефон «крутіший», ніж той, який можна придбати за 900 гри­вень, він уже купив на базарі.

Напередодні дня народження, забравши зібрані гроші, придба-вач «крутої мобілки» передав її щасливому батьку, аби той пода­рував сину в день народження.

Жовтневе

А тим часом працівники Реше­тилівської міліції продовжували шукати зниклого телефона Вікто­рії. Зацікавилися усіма численни­ми присутніми на дискотеці у той день особами. Особливо двома молодиками, котрі підсіли до свя­ткового столу, щоб розслабитись (ради справедливості зазначимо: з власною пляшкою горілки), по­поїсти і повеселитися з тутешніми дівчатами.

Виявилося, що Андрій і Олексій, проживаючи у місті Слов'янську Донецької області, вахтовим ме­тодом працювали охоронцями у ПП «Полтавський елеватор» ЛТД.

Покумекали, свідків та підозрю­ваних допитали й виявили, що Ан­дрій Хомкін, 1984 року народжен­ня, в ніч з 3 на 4 січня 2009 року вкрав телефон у Вікторії, нібито знайшовши його на підлозі при­станційної «корчми».

По закінченні дискотеки провів подругу Вікторії додому, після чо­го повернувся на об'єкт, який охо­роняв, вкинув вкраденого теле­фона в сумку. А потім, звільнив­шись з вахтового чергування «за­гнав» рідному брату як... подару­нок для племінника.

Погляд у минуле

...4 листопада 2001 року Андрій Хомкін зайшов у помешкання сво­єї тітки в місті Слов'янську (яка, до речі, теж «скидалася» на «мобіль-ник» для внука) і доки вона була зайнята своїми справами, поцу­пив з кімнати, де мешкали дві квартирантки, сережки вартістю 148 гривень. Вкрадене здав у ломбард за 38 гривень. За крадіжку отримав від Слов'янсь­кого райсуду, як у народі кажуть, 2 роки умовно.

Час розплати настав

4 серпня 2009 року Решетилів-ський райсуд прийшов до виснов­ку, що злочин, вчинений Андрієм Хомкіним, «тягне» на рік позбав­лення волі. Але, враховуючи пом'якшуючі обставини, зокрема те, що він за місцем роботи харак­теризувався позитивно, співпра­цював із слідством, щиро розкаю­вався в скоєному і викрадений те­лефон повернув його господарці, вирішив не запроторювати його за грати, а призначити іспитовий строк — 1 рік.

P.S. У цій історії, що не кажіть, найбільше прикро за 12-літнього жителя Слов'янська Ярослава, за його дитячу раниму, не зіпсовану нашим суспільством душу. Адже йому довелося розпрощатися з дорогим подарунком - мобільним телефоном. Та то нічого, хай на­вчається життю й розуміє, що не в «мобільниках» щастя...

В.МИХАЙЛЕНКО. Решетилівський вісник 4 вересня 2009 року