Публікація в районній газеті "Решетилівський вісник" від 15 жовтня 2010 року

Як міліціонери спіймали

на «мормишку» «псевдояблучника»

Для Володимира Сєргєєва, жителя села Тури нашого району, останній день лютого нинішнього року був по-справжньому святковим. Саме 28 лютого він востаннє «відмітився» у райвідділі міліції у «рідного» дільничного інспектора й отримав свободу пересування та... випивання. Бо до цього такої можливості не мав, оскільки перебував під адміністративним наглядом, який передбачає: щотижня реєструватися у райвідділі внутрішніх справ, без дозволу контролюючих органів не виїжджати за межі району, з 22-ої вечора до 6-ої ранку не виходити з помешкання, де проживає, не вживати спиртних напоїв у місцях, де їх продають на розлив. За що потрапив у таку немилість до правоохоронних органів? А ось за що.

Грабіж серед

білого дня

3 травня 2001 року до помешкання пенсіонерів, які жили у селі Бузиновщина Першолиманської сільради, навідався житель Полтави Сергій Шаповалов. Представився членом партії «Яблуко». І розповів, що приїхав у село з самого Києва, аби поклопотатися про підвищення пенсій обом пенсіонерам аж на 20 гривень. Розчулена господиня почала писати заяву з цього приводу. Раптом до хати ввалився Володимир Сєргєєв, житель сусідніх Турів, і почав руками та ногами гамселити господаря, довівши його до втрати свідомості. Полтавчанин тим часом зв’язував господиню.

Закінчився «псевдояблучний» візит тим, що молодики викрали з хати кольорового телевізора імпортного виробництва (більше нічого цінного не знайшли).

Зухвальців затримали правоохоронці. За розбійний напад рішенням Решетилівського райсуду хлопці отримали по 6 років позбавлення волі кожен.

Володимира, який на той час «відсидів» близько року, «наздогнав» ще один епізод з кримінального минулого. Виявляється, ще в листопаді 2000 року він разом з двома полтавчанами викрадав побутові речі з квартир та гаражів жителів Полтави. За що, згідно рішення Октябрського районного суду обласного центру «здобув» ще один рік тюрми.

З місць позбавлення волі був звільнений нашим правосуддям 6 грудня 2005 року умовно-достроково, не досидівши 1 рік 5 місяців і 5 днів. Після чого й потрапив під адміннагляд.

На рибку

потягнуло...

Та повернемося до 28 лютого 2010 року. Сєргєєв, дізнавшись, що вже може виїздити за межі Решетилівщини, вирішив податися у село Остап’є сусіднього Великобагачанського району – в гості до рідної сестри, її чоловіка та доньки.

Йдучи з райвідділу міліції до автостанції, згадав, що поряд з Остап’єм протікає річка Псьол, у якій водиться чимало риби. От і вирішив зайти до магазину «Твій дім», щоб придбати там риболовні снасті.

Доки роздивлявся, що там на продаж пропонують, продавець обслуговував у сусідньому залі покупця. Володимир, не довго думаючи, поцупив з вітрини шматок паралону, на якому були приладнані близько 9 десятків «мормишок», «кізочок»                    і «чортиків», засунув його у кишеню куртки й вийшов.

Благополучно добравшись до рідні, Сєргєєв наступного дня подався рибалити.

А тим часом у магазині виявили пропажу. Продавець, маючи непогану зорову пам’ять, пригадав, що біля вітрини з риболовними снастями «терся» молодик зростом 185 см, віком близько 30 років, спортивної статури, у темному одязі. Працівникам міліції не дуже важко було «вирахувати», хто то міг бути... Крадія знайшли у селі Остап’є і разом з краденими мормишками привели в суд.

Рибальські снасті було повернуто в магазин. А Володимира Сєргєєва Решетилівський районний суд засудив до 2 років обмеження волі. Але, враховуючи пом’якшуючі обставини, зокрема повернення вкраденого законному хазяїну, від покарання був звільнений з іспитовим строком 2 роки. Тобто знову став «невиїзним» і зобов’язаним періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи. Якщо ж протягом двох років порушить закон, то знову «загримить» за грати.

В.ЦИБУЛІВСЬКИЙ. від 15 жовтня 2010 року