Публікація в районній газеті "Решетилівський вісник" від 5 листопада 2010 року

Два роки за «обрізання»...

Під вечір 14 червня нинішнього року 24-річний житель села Жовтневе Михайло Пасічник повернувся додому п’яним і з рушницею в руках. Зайшов до хати, де мешкав з матір’ю та її другом             і, відірвавши останнього від дрімоти, попросив надати допомогу в перетворенні довгої двостволки у компактний обріз. Той відмовився. Не подіяв навіть такий вагомий аргумент, як клацання курками незарядженої зброї.

Розлючений впертістю співрозмовника, молодик почав розповідати, що думає про свою матір та її співмешканця. Та так завзято, що вони обоє, від гріха подалі, втекли з дому. По мобільному телефону попросили захисту в райвідділі міліції.

А Михайло тим часом за допомогою ножівки для різання металу вкоротив ствол рушниці і приклад.

Приїхавши до обійстя, міліціянти виявили у малиннику обріз мисливської рушниці 16-го калібру і зариті поміж помідорними кущами залишки від двох стволів.

На запитання, де взяв рушницю, «обрізальних справ майстер» пояснив, що ніби-то знайшов її на сміттєзвалищі поряд із селом Коломак, у якому порпався, шукаючи металобрухт. У що важко віриться. Уявляєте: хтось викидає на смітник хоча й стареньку, але цілком справну мисливську зброю (пізніше аксперти зробили 3 постріли з обох стволів. Жодної осічки!)  хоча у теперішньому житті всякого буває...

І довелося Михайлу знову мати справу, з якою вперше познайомився в 2002 році, будучи 17-літнім юнаком. У січні того року він разом з молодшим братом та Миколою Клімовим, 1967 року народження, вночі викрали з двору однієї односельчанки 175 кг цукру, 2 велосипеди, дещицю грошей та хатні речі. За цю крадіжку райсуд «відміряв»: Клімову — 3 роки позбавлення волі,        а братів-«малоліток» пожалів, давши кожному умовний термін — 1 рік.

Перше побачення з районною фемідою не справило на героя нашої оповіді належного впливу. У липні 2004 року Михайло, ввірвавшись у будинок жителів Жовтневого, надів на господаря наручники, жорстоко побив, зняв з пальця обручку. Відлупцював також господиню і забрав у неї обручку та витягнув з вух сережки. У суді дійшли до висновку, що такий злочин «тягне» на 4 роки позбавлення волі, але, врахувавши пом’якшуючі обставини, від відбування покарання підсудного звільнили, призначивши іспитовий строк – три роки.

Стати б йому після цього «тихіше води й нижче трави». Та де там! Увечері 22 жовтня Пасічник приплентався на танцмайданчик у рідному селі і спочатку побився з односельчанином, а потім вдарив ногою в живіт неповнолітню дівчину. На цей раз райсуд з ним не церемонився — приєднав до покарання за вчинений злочин невідбутий умовний строк і 20 лютого 2006 року виніс вердикт: 4 роки і 1 місяць позбавлення волі. Вказаний строк Михайло до кінця не відбув — був звільнений умовно-достроково 22 квітня 2009 року, «не досидівши» до кінця 1 рік 2 місяці і 21 день.

І ось новий візит до районного суду, який своїм рішенням від 15 вересня 2010 року за незаконне зберігання та обрізання зброї та додавши недобутий умовний строк, засудив Михайла Пасічника до 2 років 1 місяця позбавлення волі та зобов’язав його сплатити 355 гривень за проведення експертизи понівеченої рушниці.

В.ЦИБУЛІВСЬКИЙ. від 5 листопада 2010 року