Публікація в районній газеті "Решетилівський вісник" від 17 грудня 2010 року

Щоб неприємностей не мати,

подумай, з ким за стіл сідати

Щодо спілкування людей між собою за посередництва «зеленого змія» у народі кажуть: «Треба думати, де, що, коли, як, а головне, з ким пити». До чого може призвести нехтування останнім пунктом цього неписаного кодексу поведінки, читайте нижче. Імена потерпілих змінено.

Частина перша:

«Варенички мої

у сметані...»

У понеділок 22 березня нинішнього року решетилянин Степан був       у відгулі. Перед цим довелося потрудитися вихідними, от і надало начальство додатковий день відпочинку. Зранку, невдовзі після того, як дружина пішла на роботу, до нього завітав сусід Микола з банкою томатного соку в руках і запитанням, чи не знайдеться чогось такого, що можна було б отим соком запити. Знайшлося. Запили         і закусили.

Аж тут на порозі квартири з’явився чолов’яга років тридцяти, якого Микола представив як Сашка, свого колегу по тимчасовій роботі у одного з місцевих підприємців. Випили за знайомство. Сашко збігав у магазин й приніс пляшку «Хлібного дару».

Закінчилося застілля тим, що Микола заснув на підлозі спальні, Степан – за столом власної кухні. А Сашко, скориставшись такою гостинністю, спочатку перевірив барсетку господаря квартири і, виявивши там 350 гривень, 300 забрав, а 50 залишив (яке благородство!). І, забравши з холодильника кілограм заморожених вареників      з картоплею фабричного виробництва, пакет сметани й банку консервованої кукурудзи, пішов геть.

Коли Степан прокинувся, гостей вже не було. Ввечері, повернувшись з роботи, дружина хотіла пригостити його варениками. Ось тут і виявили пропажу.

Працівникам райвідділу міліції над встановленням особи крадія довго метикувати не довелося. Бо незваний гість забув на підвіконні обікраденої хати шапку і посвідчення на ім’я Олександра Ротая. Як пізніше з’ясувалося, жителя села Ярмаки Миргородського району, котрий мав родове коріння в одному з сіл Решетилівщини.

Ну, а щодо вкрадених вареників, то вони були з’їдені разом із сметаною неподалік від місця «експропріації», у хатинці Миколи. Сашко пояснив господарю та його дружині, що придбав їх (як і пляшку горілки, куплену за Степанові гроші), за власні кошти, як дарунок до обіднього столу.

Частина друга:

Ноговибивання

 за випивання

В середині травня, після відвідин решетилівської міліції у зв’язку з вищезгаданою крадіжкою, Олександр Ротай у поообідню пору прибув у село Жовтневе, щоб поїздом добратися в село, де проживав. Оскільки до відправлення потягу залишалося багато часу, зайшов розслабитись у кафе «Наталі». Взявши пляшку пива, підсів до столика, за яким щось потягував з поліетиленового стаканчика 50-річний Святослав. Розговорилися. Потім третій чоловік прибився до компанії, розповівши, що пам’ятає Олександрового батька. Той розчулився й купив «на трьох» пляшку горілки. Аж тут підійшов зять Святослава й запросив тестя до себе в гості. За ними вслід з криком: «Віддай гроші за випиту горілку!» кинувся Ротай. Наздогнав неподалік залізничного вокзалу й з усіх сил вгамселив чоловіка, який йому в батьки годився, ногою в ліве коліно. Той упав, закричавши від болю. Ще б пак, судмедекспертиза встановила, що «хвицання» миргородського «лошака» спричинило потерпілому «закритий перелом внутрішнього суглоба великогомілкової кістки у верхній частині зі зміщенням, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, з тривалим розладом здоров’я». Зять кинувся захищати тестя, але Олександр стукнув його каменюкою, що трапилася під руку, по голові, й повалив на землю. Добре, що нагодилися місцеві жителі й відтягли нападника, котрий після цього втік з місця злочину. Але ненадовго.

Замість епілога

Решетилівський районний суд своїм рішенням від 15 листопада 2010 р. за вищеподані злочини засудив Олександра Ротая до        1 року 6 місяців позбавлення волі. А також зобов’язав його задовольнити позов побитого ним чоловіка про компенсацію завданої матеріальної і моральної шкоди на суму 7778 гривень 90 копійок.

А речовий доказ у вигляді банки консервованої кукурудзи було знищено, оскільки на час судового засідання продукт втратив строк придатності.

В.ЦИБУЛІВСЬКИЙ. від 17 грудня 2010 року